Наталя Ільчишин

психолог

Ліричний відступ 1.
«Порозуміння можна знайти лише з тим, хто хоче порозумітися».
Ліричний відступ 2.
«Для того, щоб батьки сприймали тебе «серйозно, по-дорослому», саме так і треба себе поводитися».

          Кілька років тому, коли я ще працювала в школі, провела серед учнів п'ятих-шостих класів опитування, поставивши їм одне запитання: «Що означає «бути дорослим» ? Більша частина опитуваних відповіла: бути дорослим – це «робити все, що хочеш», «мати багато грошей», «купувати те, що тобі подобається», «повертатися додому тоді, коли хочеш» і т.д. Лише де-не-де можна було зустріти відповіді, котрі показували розуміння дорослості не лише як права робити щось, а й як взяття на себе певних обов'язків та відповідальності.
Психологи кажуть, що почуття дорослості формується у підлітків поступово: від зовнішніх ознак (наприклад, вищенаведених) до внутрішніх, тобто до усвідомлення, того, що бути дорослим – це означає бути відповідальним за своє життя і за ті рішення, котрі приймаю.  Проте для того, щоб дитина могла взяти на себе відповідальність за власні дії, щоб мала можливість самостійно вирішувати, тобто, щоб спробувала – як це – на практиці бути дорослим, їй потрібно спочатку «забрати» ці функції у батьків. Часом процес затягується надовго.

Зореслава Городенчук

лікар-психолог 

Регулювання народження дітей у природний спосіб ґрунтується на природі плідності подружньої пари, зумовленої циклічністю процесів у жіночому організмі. Потенційна плідність чоловіка і жінки суттєво відрізняються. Якщо чоловік плідний постійно від моменту досягнення статевої зрілості і до глибокої старості, то на плідність жінки припадає лише 2% від тривалості її життя. Чому так мало? Фізіологічна неплідність жінки охоплює період до статевого дозрівання та після настання менопаузи. Парадоксально, але жінка неплідна також упродовж суттєвої частки дітородного віку. Зачаття дитини може відбутися лише протягом однієї доби у менструальному циклі жінки, оскільки після овуляції яйцеклітина живе лише 24 години. Чоловічі статеві клітини, сперматозоїди, можуть за наявності певних умов жити у статевих шляхах жінки пересічно упродовж трьох (до семи) днів. Таким чином, плідність подружньої пари обмежується кількома днями менструального циклу жінки: це загалом день овуляції плюс кілька днів до її настання. Бажаючи відкласти зачаття, подружжя планує статеве співжиття тільки на неплідний період циклу, натомість, прагнучи народити дитину, подружня пара може обрати для співжиття оптимальний час, коли ймовірність зачаття найвища.

Павло Лехновський

Як часто я дивлюсь у дзеркало? Що може бути дзеркалом? Те, що ми називаємо власне «дзеркало» і ще скло, компакт-диск, вітрина магазину, метал, навіть будь-який до блиску відполірований предмет, що відбиває світло, а також людина, її душа та очі. Світ складається виключно із дзеркал. Куди ж тоді відвести свій погляд, як не у дзеркало і, цікавий парадокс, – людина найбільше залежить від свого примарного віддзеркалення в душі іншої людини... Який дешевий, спрощений спосіб ухилятися від дійсності, яка вбога втеча в фальшиву амбітність...
А ви не задумувалися над цим?

бр. Лука Буняк, ЧСВВ

фото: бр. Іпатій Ващишин, ЧСВВ

«І не запалюють світла і не ставлять його під
посудиною, лише на свічник і воно світить усім у хаті.»

Мт. 5:15

Саме такими євангельськими словами хочу розпочати розповідь про справжні світила, які ставлю на свічник, на видне місце, щоб вони світили нам усім. Цими світилами є молодь із вівтарної дружини, що діє при Дрогобицькому василіян­ському монастирі св. Петра й Павла. Вівтарна дружина, або вівтарники (так ще називають членів цієї спільноти), заснована  2005 року з ініціативи бр. Аполінарія Гентоша, ЧСВВ, та благословення тодішнього ігумена о. Якова Яремчука, ЧСВВ. Сьогодні в рядах вівтарників є 26 хлопців віком від семи до двадцяти років.

о. Епіфаній Гнатів, ЧСВВ
Розлука двох сердець рідко стає приводом для зустрічі відповіді іншого з моїм запитанням. Питання занепокоюється в запиті Чому, коли любов закінчується, а відстань стає нагодою перевірити щирість почуття до іншого, людина страждає? Чому біль переслідує спогадами людську свідомість, намагається вбити історію зустрічі двох добрих пам'ятей? Чому альтернатива забуття шляхом внутрішньої евтаназії присутності іншого в собі виводить на сцену неусвідомленої боротьби між минулим та сьогоденням опцію покінчити раз та назавжди з fait-d'avoir-fait de l'amour. Зло втішається визначенням любові, яка після розлуки назвала себе досвідом зла. Якість зла в істоті любові переконує закоханого (свідка любові) в зробленій помилці, безглуздій спробі вчитися любити. Смерть дурманить останні почуття до люблячої тональні­стю «Не прощу!». Як діяти? Забути чи виявити? Що робити, коли тебе забули, переплавили почуття та залишили напризволяще за порогом доброї пам'яті? Як жити, коли заживо помер у пам'яті батьків, друзів, коханої особи? Як підтримувати дружбу, коли ініціатива та відкритість одного висміюється їдкою іронією іншого?

Ігор Плавський
Люблю самотні прогулянки на приро­ді. Коли сам, хоч насправді це не так, я зосереджуюся. Підводжу свої очі до неба, і вступаю в діалог з Богом. Я розмовляю з Господом… Хвилююча мить. В цьому мені допомагає природа. Серце сповнене миром і спокоєм. Дивлюся на багате творіння Всевишнього. Я вчуся. Намагаюся йти слідом за небом, вітром, сонцем, щоб доторкнутися до величі Батька.

      Можливо, ти не знаєш Мене, але Я знаю про тебе усе… Я знаю, коли ти сідаєш і встаєш. Мені відомі усі твої стежки і навіть волосся на твоїй голові пораховано. І на Свій образ Я тебе створив, Мною ти живеш, рухаєшся та існуєш. Перш ніж сформував тебе в утробі материній, Я пізнав був тебе. Я вибрав тебе перш ніж створив світ. Ти – не помилка! Усі дні записані в Моїй книзі і Я визначив час твого народження і місце перебування на землі. Дивне дитя моє, я виткав тебе в утробі матері твоєї і в день твого народження вивів тебе. Мене неправильно представили ті, хто не знає Мене.