“Душа морозу плаче квітами…”

І. Мельничук

До берега легенько, розтинаючи річку навпіл, підпливав човен. У ньому старий човняр з лагідними очима відштовхувався від минулого веслами, на яких було викарбовано: “ora” і “labora”. Переправляючи щоразу людей, він виконував місію.

Його берег вже близько… Молись і працюй – це девіз земного життя людини. Щоб не потонути в бурхливому морі чи в глибокій річці, наш човен життя мусить мати ці два весла, хоч іноді дуже важко гребти проти течії…

 Ченці-василіяни, пливучи з людьми по житті, є керманичами до берега Небесного Царства, а в часі “шторму” не дозволяють собі сказати “не знаю”, а тільки “так” або “ні”. Це моральний принцип досвідченого капітана чи човняра, який несе відповідальність за життя інших…

Задум альбому, як і самої назви, не був спонтанний. У ньому міститься універсальна філософія життя кожної людини, а особливо священномучеників Якима, Віталія і Северіяна, яким і присвячені ці твори. Їхній човен життя обірвала мученицька смерть…

Брати-студенти ЧСВВ, здобуваючи знання з філософії та богослов’я, молитвою і працею, творчою діяльністю, ламають стереотипи людей про ченців. Адже богопосвячені особи – це не холодні самітники, як дехто вважає, а воїни Христа, мужі молитви, душі яких найперше відкриті до Бога і до людей, а їхні серця “плачуть квітами” і співом.